Значимість родинних відносин у виживаємості поселень племен землеробів. Чоловік, жінка, діти – сім’я, родина, плем’я.
Без злагоджених, синхронних, консенсусних, компромісних, пріоритетних, монолітних дій, вчинків, звичаїв, повадків родина землеробів не в змозі виростити і зберегти вирощений врожай. Ціна помилки – збій у злагодженості родини, смерть родини, племені від голоду. Інстинкт виживання, як засіб вижити, умови та характер, як факт в яких перебували плем’я землеробів, відшліфували надзвичайно бережливі відносини між чоловіком і жінкою. Жінка відігравала надзвичайно важливу, відповідальну, незамінну складову моноліту сім’ї, що різко відрізняється від жінок племен мокшів, де жінка виступає як придаток, як що, а не хто, завжди принижена без права голосу.
В перші роки життя у дитини формується характер, з ким перебуває у цей період дитина – такий і характер дитини. Мати закладає, а батько доповнює характер дитини, привчаючи любити та шанувати свою країну. (поговоримо пізніше)