Нарешті отримали


Хочеться написати декілька слів про наболіле. А саме – про земельне питання, з яким переважна більшість наших побратимів стикалася так чи інакше, і всі ми розуміємо, як важко буває працювати з українським чиновником. Теоретично – все дуже просто. На сайтах держустанов є так звані дорожні карти для учасників АТО/ООС, наприклад, для отримання земельної ділянки. На практиці – на кожному кроці наш захисник стикається з новими для себе вимогами з боку держустанов. Окрім того, коли учасник АТО/ООС подає клопотання – він може отримати від чиновника безглузду по своїй суті відписку.

Самий розповсюджений спосіб ігнорування чиновниками законного права учасника АТО/ООС на отримання земельної ділянки – це навмисне затягування розгляду клопотання (значно більше встановленого законом терміну). А сам наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою може лежати на поличці у чиновника скільки завгодно, учасник бойових дій про це повідомлений не буде. Внаслідок чого земельну ділянку отримують місцеві ділки.

Доходить до абсурду. Учасник бойових дій подає клопотання про отримання земельної ділянки на обласне управління Держгеокадастру, звідки приходить відмова у зв’язку з передачею землі до об’єднаної територіальної громади (ОТГ). Одразу після цього учасник бойових дій одразу подає клопотання на цю ж саму земельну ділянку вже до відповідної ОТГ. Звідти приходить відмова у зв’язку з тим, що дана земельна ділянка до ОТГ не передавалась!

Підсумовуючи написане вище, українському воїну часто легше пробити броню російського танка, ніж байдужість українського чиновника.

Не дивлячись на це, колективу наших побратимів (20 воїнів) вдалося таки реалізувати своє законне і заслужене право. Яке держава гарантує, але не реалізовує. Двадцять земельних ділянок було отримано нашими побратимами у Черкаській області з метою створення кооперативного сільськогосподарського підприємства. Цей процес тягнувся для них майже рік, при цьому дуже багато наших побратимів отримали відмови з різних причин.

Але – згуртованість і твердий намір іти до кінця зробили своє, і наші побратими за рік роботи з чиновниками вибороли те, що держава вже давно обіцяє.

Олександр Жуков,
помічник голови фонду