Роковини побратима

Зажурилась Україна,
Україна-мати плаче.
Поховала свого сина
Рідного солдата.
Пригортала, цілувала,
Ростила дитину.
Виріс воїн славний –
Захисник Вітчизни.
І в лиху годину
Став на захист неньки.
Від ворога-лиходія
Затихло серденько.
І пока є такі діти
Жити буде мати –
Україна-ненька.
Спи рідний солдате.