Звернення до усіх фермерських господарств, агрохолдингів України тощо.
Дуже важливо не заблукати в трьох соснах.
Питання з двох частин.
Частина перша: українська земля полита кров’ю своїх захисників не одним поколінням, у нас самі найкращі чорноземи у світі – питань немає.
Друга частина: фермерські господарства різних форм власності, що «господарюють» на цих українських землях, а запитань – ціла копиця, на які фермеру потрібно дати самому собі відповідь: «Хто він, і де його місце?»
А питання наступні:
• у якому стані перебуває село, де ведеться господарювання?
• яка турбота за сільського вчителя, лікаря?
• чи побудовано хоча б одне соціальне житло?
• чи щасливі діти села?
• чи є у села автомобіль швидкої допомоги і поставлений на баланс?
• чи не бомжують учасники бойових дій?
• чи сприяєте ви у отриманні двох гектарів та створенні особистого сільськогосподарського виробництва учасниками бойових дій?
• чи взяли ви на себе шефство хоча б однієї роти, яка перебуває на сході?
Давши відповідь на ці запитання з гіркотою побачите жахливу правду, що більшість із фермерських господарств являються позором і ганьбою.
Адже і вчора, і сьогодні, і взавтра на фронті, захищаючи рідну землю від супостата, гинуть наші захисники, ви в це час – набиваєте мідяками свої кишені.
Не завадить прочитати Кобзаря – можливо це вам допоможе.
Бути українцем – це не відмітка в паспорті, а щоденна самопожертва в ім’я України до добробуту…
Картина «Рідна земля» (2015) Автор - Оксана Збруцька (з сайту kyiv.gallery)